Вельмишановні добродії.
З метою обговорення та впровадження ідей ініціаторів руху « Першого грудня» ми створили робочу групу яка займалася організацією проведення територіального круглого столу в м.Тернополі.
Захід відбувся 14 грудня 2012 року в Будинку Європейських Студій за адресою: м. Тернопіль бульвар Т.Шевченка 9.
У роботі взяли участь 58 провідних вчених регіону, журналістів, студентів.
З особливою увагою присутні вислухали доповідь Мирослава Мариновича.
Теми доповідей, запропонованих для обговорення за напрямками:
Освітній напрям: «Система національного виховання в умовах викликів XXI століття» (доповідач — професор А.Вихрущ).
Напрям з питань здоров`я та екології: «Здорова особистість, чиста екологія – шлях до успішноїгромади» (доповідач — Д.Вакуленко).
Напрям економічного спрямуваня та бізнесу: «Розвиток малого та середнього бізнесу, як засади для відновлення класу господаря в Україні — альтернатива олігархічному монополізму» (доповідач П.Ландяк).
Напрям духовності в громаді: « Духовність як основа нації»(доповідач – професор О.Герман).
Напрямок розвитку громади: «Розвиток громади через активізацію спільнот»
( доповідач -І.Ковалик).
Створено п’ять робочих груп, які працюватимуть постійно. Пропонуємо перші пропозиції, які будуть конкретизовані, систематизовані, узагальнені та запропоновані для розгляду депутатами міської, обласної, Верховної ради. Частина пропозицій буде безпосередньо виконана нашою ініціативною групою.
ПРОПОЗИЦІЇ
Освітній напрям — модератор А.В. Вихрущ
1.За прикладом розвинутих країн на державному рівні, за участю громадськості, необхідно розробити і затвердити комплексну програму, щодо інтелектуального капіталу країни: структурна, функціональна, теоретична складові. Програма будується на засадах персонології ( від народження до старості).
2.Катастрофічна демографічна ситуація вимагає термінового впровадження більш ефективної політики, щодо функціонування сучасної сім”ї.
3. Для моніторингу ефективності державних структур і окремих регіонів використовувати європейський досвід: тривалість життя, дитяча смертність, відсоток дітей, які мають змогу перебувати в дошкільних закладах, фінансування з розрахунку на одну дитину в дошкільному закладі, школі,закладах, які забезпечують професійну підготовку.
4. Відкриті конкурси на кращі підручники, книги, електронні книги для середніх та вищих навчальних закладів.
5. Підготовка фільмів, спрямованих на розвиток національної культури.
6. Розробка тренінгових відеоматеріалів для підвищення педагогічної культури батьків, ефективного навчання, успішної професійної діяльності, подолання конфліктів.
7. Активізація обміну представників різних регіонів, з метою ознайомлення з національними, релігійними традиціями.
8. За прикладом зарубіжних країн розпочати акцію « Україна читає дітям.»
9. Обмін обласними телерадіокомпаніями відеоматеріалами « Україна колядує.»
10. Організувати вивчення і обговорення в навчальних закладах змісту
« Хартії вільної людини».
ПРОПОЗИЦІЇ
Секція духовності — модератор О. М. Герман
1. Священик є не лише носієм літургійного обряду, а сівачем моральних цінностей у душі прихожан. Практикувати форму світських бесід та одкровень духовних отців у колі мирян. Повернути давно забуте чуття довірливості до особи священичого стану. Практикувати духовно- мистецькі вечори та програми у храмах міста й області.
2. Педагогам у повсякденні практично втілювати морально-духовні засади серед учнів, студентів, колег по праці. У вищих навчальних закладах відстоювати гуманітарну складову освіти й виховання, як невіддільну частину пізнавального простору.
3. Широка пропаганда національних достоїнств та особливостей українства у молодіжному середовищі, використовуючи сучасні інформаційні та комунікативні засоби. Участь у етнографічних експедиціях учнів та студентів й представлення сучасних молодіжних варіантів національного колориту України.
4. Створити гуманітарну порадню міста, куди будуть запрошені діячі мистецтв, духовні особи, представники громадських об’єднань. Тут зможуть проходити експертизу гуманітарні проекти при вирішенні локальних, загальноміських, чи обласних рішень органами влади.
5. Концептуальна розробка національної ідеологеми, в якій опрацьовано способи й механізми формування молодої ґенерації нашої держави. Мета: у триєдиному єднанні «навчити – виховати — оздоровити».
6. Створити музей слави Тернополя (області) як у конкретному приміщенні, так і на сайті, де жителі та гості міста зможуть ознайомитися із мешканцями та вихідцями нашого краю, які принесли і приносять славу у різних галузях діяльності. Це була би для молодих людей своєрідна галерея особистостей, на яких треба рівнятися, бути схожими на них.
7. Поширити серед громади контактні дані (електронні адреси, телефони, тощо) для налагодження діалогів та обміну інформацією із представниками Ініціативної групи «1 грудня».
Напрямок розвитку громади – модератор І. Ковалик
Загальні тенденції.
- Підтримати і взяти за обов’язок знайомити оточуючих громадян з «Українською хартією вільної людини».
- Для змін в громаді активніше використовувати два основні інструменти впливу громад на владу: Статут поселення і Стратегічний план розвитку даного поселення .
- Домінуючою серед стратегічних цілей розвитку громади, пропонується розвиток успішної особистості – громадянина.
- Разом з Стратегією розвитку міста (селища,села) виписувати Алгоритм співпраці – як послідовність дій та закріплення результатів в середовищі громади .
- Пропонувати громадам при плануванні Стратегії розвитку поселення акцентувати свої зусилля на створенні стратегії розвитку громади цього поселення.
- Створити Гуманітарну стратегію розвитку міста.
- Кожен проект що створюється має містити україноцентризм.
- Створити бренд, котрий допоможе оцінити місто .
- Створити сітку правової освіту .
10. Створювати механізми для уникнення гуманітарної катастрофи .
11. При просвіті Хартії серед громадян врахувати мультиплікативний ефект .
Через вплив на молодь.
12. Започатковувати в школах та університетах уроки, майстерні усвідомленого створення і реалізації міні-проектів для пошуку власного таланту і ствердження впевненості в своїх силах.
13. Впровадження культури «служіння» та відповідальності як основних рис визначення елітарності в українській громаді.
14. Створення проектів по пошуку і вишколу лідерів молодіжного середовища.
15. Створення спортивно-розважальних та культурно-мистецьких центрів для молоді міста.
16. Кожна громада має мати Програму молодіжної експансії в активне громадське життя.
17. Всіма можливостями підтримувати «спорт участі» , а не «спорт споглядання» через екран телевізора (комп`ютера).
18. Створювати в університетах, при школах, при церковних громадах дискусійні та дебатні клуби для навчання культури відстоювання своєї громадянської позиції.
19. Створення та допомога в діяльності позитивних молодіжних рухів .
20. Використати для впровадження Хартії вільної людини «Концепцію гармонійного розвитку» .
21. Створити методики запровадження принципів Хартії в середовищі дітей і молоді .
22. Створити Програми взаємовигідної співпраці старшого і молодшого покоління .
23. Створювати можливості розвитку молодіжних ініціатив .
24. Розробити окремі цільові програми розвитку духовності , як основи культури.
Через родину, школу, університет.
25. Створення клубів сімейного дозвілля (підвищення рівня культури родинного життя) .
26. Розбудовувати вектор співпраці соціальних інституцій і церкви.
27. Створити програму запровадження шефства інтелігенції над школами .
28. Всі програми мають включати себе активізацію національної ідеї та враховувати формування нової національної еліти .
Через медіа.
29. Для змін у громаді у контексті «Української хартії вільної людини» необхідно формувати відповідне інформаційне середовище .
30. Розвивати напрямок соціально відповідальної журналістики.
31. Прорвати інформаційну блокаду .
32. Збільшити кількість позитивних новин .
33. Нести просвіту серед журналістів .
Інструменти реалізації можливостей спільнот і громадянина.
34. Використання для обговорення та реалізації проектів на Інтернет-конференціях.
35. Для визначення місця України в Європі написати Історію української бароккової культури, в контексті створення позитивної історії України .
36. Створення і наповнення фондів наукового парку (венчурного, резервного, підтримки інноваційної діяльності) для можливого наступного фінансування інноваційних програм та проектів на безвідсотковій основі або безповоротній фінансовій допомозі .
37. Лоббіювання громадськими організаціями максимальне залучення підприємств регіону для виконання регіональних та державних програм і проектів регіонального значення.
38. Створення нових робочих місць (реальних, а не віртуальних) на основі:
- модернізації та розробки нової інженерної та телекомунікаційної інфраструктур життєдіяльності міста;
- створення нових підприємств (категорія малого та середнього бізнесу);
- впровадження інноваційних проектних пропозицій, проектів, програм розвитку окремих напрямів народного господарства;
- ширше залучення до виробничих, технологічних практик на підприємствах регіону, а в подальшому і до співпраці, студентів вищих навчальних закладів регіону.
39. Концентрувати зусилля громадських організацій на отримання грантів під проекти та програми ,котрі є частинами загальної стратегії розвитку громади .
40. Побудова стратегії спільної участі в грантових програмах .
41. Надання переваги проектам , що містять створення великої кількості робочих місць .
ПРОПОЗИЦІЇ
Оздорповчо-екологічний напрям — модератор Д. В. Вакуленко
Загальні тенденції
1. Впровадження здорового способу життя між різними верствами жителів міста Тернополя (діти дошкільного віку, школярі, доросле населення та пенсіонри).
· Підвищення рівня підготовки з фізичного виховання фахівців причетних до охорони здоров’я населення України.
· Створення необхідних організаційних, матеріально-технічних та економічних умов для максимального охоплення заняттями фізичною культурою і спортом дітей, молоді, осіб середнього і похилого віку.
· Підвищення якості оцінки стану рівня здоров’я дітей дошкільного віку, школярів, студентів, дорослого населення та пенсіонрів.
· Інформаційна та розяснювальна діяльність, щодо здорового способу життя та необхідності активної участі кожного громадянинна та громади міста в забезпеченні зростання рівня здоров’я кожного жителя міста Тернополя.
· Просвітницька робота щодо ефективності занять фізичними вправами в домашніх умовах, дитячих садочках, школах, вищих навчальних закладах, при клубах і секціях, за місцем проживання.
· формування індивідуальних програм, участь в спортивних секціях, групах здоров’я жителів міста Тернополя
2. Впровадження загальнолюдських цінностей у шкільну освіту, що сприятиме всебічному гармонійному та духовному розвитку дитини на благо суспільства. Технічний прогрес без духовності веде до деградації суспільства. (Найкращий період від 6-ти до 14-ти років). (екологія думки, екологія здоров’я, формування духовності у стосунках: батьки-діти-школа)
3. Застосування знань з психовалеології та психогігієни для підвищення якості життя серед жителів міста Тернополя.
4. Психологічна допомога молоді, особам після 50 років, різним верствам населення в реабілітаційний період та особам з обмеженими можливостями
5. Навчання наданню першої невідкладної допомоги школярів, студентів та дорослих.
6. Профілактика та рання діагностика захворювань, сімейна медицина.
7. Підвищення якості надання медичних послуг громадянам міста
8. Відпрацювання методики після реабілітаційного періоду для лікувально-профілактичних закладів міста, щодо повноцінної адаптації в соціумі.
9. Догляд та допомога людям з вразливих цільових груп громади.
10. Підвищення екологічної культури в повсякденному житті жителів міста Тернополя.
11. Покращення якості питної води, продуктів харчування, води в озері, оточуючого середовища.
12. Використання мультимедійних чинників, ЗМІ для реалізації стратегії розвитку здорової та успішної громади міста та області.
13. Зменшення впливу шкідливих чинників неякісних продуктів, екологічних факторів, мультимедійних чинників, ЗМІ, лікарських засобів та Біологічно активних добавок, тощо.
- Формування нової суспільної життєвої ідеології, основаної на раціонально обмеженому споживанні та екологічно обгрунтованому використанні природних ресурсів.
- Оздоровлення моралі життєвої поведінки людини, відновлення духовних цінностей в суспільстві і одночасна зміна ринкових економічних відносин на екологічно обгрунтовані, узгоджені з законами природи.
- Роширення і поглиблення екологічної просвіти в суспільстві. Формування екологічної культури господарської діяльно — сті людини.( напр. органічне землеробство). Почуття екологічної відповідальності кожного і всіх.
- Підвищення рівня громадської свідомості і посилення участі громадськості у процесах розвитку суспільства і становленні його життєвих пріоритетів.( актуальним зараз є супротив громадськості проектам влади видобутку сланцевого газу в Україні.)
Шляхи реалізації дієвих елементів оздоровчо-екологічного напрямку в існуючих умовах
1. Задіяння потенціалу волонтерського руху та студентської професійної орієнтації (практики)
2. Створення експериментальних майданчиків здоров’я в садочках, школах, університетах, для громади
3. Територія здоров’я та розвитку особистості (семінари, лекції, обмін досвідом, групи здоров’я, інформаційно-просвітницька робота, індивідуальні консультації, гуртки творчості, виставки творчих робіт) міська громадська організація Молодіжне об’єднання «Гармонія-М», КУТОР «центр Здоров’я»
4. «Клініка дружня до молоді»
5. Школа волонтерів стосуватиметься не тільки медицини, а буде працювати у різних напрямках.
6. «ШКОЛА ДОБРА» просвітницько навчальний центр для дітей 6-14 років та батьків (екологія думки, екологія здоров’я, формування духовності у стосунках: батьки-діти-школа) Обласна Громадська Організація «СВІТЛОДАР»
Напрям економічного спрямування та бізнесу — модератор П. Ландяк
«Розвиток малого та середнього бізнесу, як засади для відновлення класу господаря в Україні — альтернатива олігархічному монополізму».
Аналіз динаміки структурних змін української економіки за останні роки свідчить про збільшення долі великих підприємств в загальних обсягах виробництва та збуту продукції, робіт та послуг. Разом з тим інтенсивно проходить процес концентрації майна, ринків та капіталів. Країна прискорено рухається до повного панування в економіці , а як наслідок і в політиці, олігархічно-монопольних структур.
Контроль олігархату за всіма владними інституції не лише зцементував його позиції , однак це призвело до зупинення розвитку малого і середнього бізнесу, стало причиною зростаючого безробіття, ускладнило соціальне становище людей, а виходячи з цього породило зневіру та розчарування.
Не вкладаючи коштів в модернізацію, майже безплатно отриманих галузей промисловості, визискуючи та експлуатуючи людські та сировинні ресурси, олігархат, в даний час, розпочав свій похід у такі галузі, як сільське господарство та сферу торгівлі. Монополізація цих ринків, яка на даний момент часто проводиться із використанням адміністративного ресурсу та силових органів, не дає шансів для розвитку дрібно- товарного виробництва, значно ускладнює можливість збуту продукції підприємств харчової та переробної промисловості, що призводить до підриву їх фінансової стійкості , а також до банкрутств місцевих виробників.
Тому в сільському господарстві, доля якої в нашій області є значною, ситуація складається також не в користь простого громадянина.
Запроваджене владою , в кінці дев’яностих років минулого століття, розпаювання землі та майна, так званих колективних господарств, які не були такими за своєю суттю, лише зупинив занепад сільського господарства.
Однак влада не провела на той час необхідної інформаційно-роз’яснювальної роботи для усвідомлення селянином своєї ролі , як власника майнового та земельного паїв та розуміння ним методів збереження частки свого майна і ефективного розпорядження своєю власністю, що призвело до безплатного привласнення та розбазарення створеного на селі майна колективних підприємств.
Великим бар’єром у розвитку фермерських господарств стала монополізація таких переробних підприємств , як цукрові заводи та комбінати хлібопродуктів, які диктували дрібним і початкуючим фермерам свої дискримінаційні умови на прийом, зберігання та переробку сільськогосподарської продукції.
Через відсутність на селі реально діючих фермерських господарств відкрились широкі можливості новоспеченим земельним латифундистам та представникам олігархічних груп, в дешевий спосіб, купити останнє народне добро — землю, і остаточно завершити процес приватизації України.
Які можна зробити висновки.
- В наслідок глибокого зрощення олігархії та влади на загальнонаціональному рівні створена олігархічно-кланова модель управління державою є очевидною загрозою існуванню держави Україна. Метастази олігархії пронизують всю вертикаль влади включаючи регіональний і місцевий рівні.
- Олігархічні клани не зацікавлені та нічим не стимульовані в модернізації країни. Олігархи воліють не чекати віддачі від інвестицій у модернізацію, і своє майбутнє вони бачать не в цій країні.
- Саме така модель є творцем і першоджерелом тотальної корупції, яка замінила офіційні механізми вирішення існуючих у суспільстві проблем і породила чиновницький клас, для якого корупція стала основним джерелом реальних доходів і метою перебування у владі.
- Створений і утримуваний олігархією такий чиновницький клас є інструментом гальмування дійсно необхідних і радикальних реформ, причиною зарегламентованості економічної діяльності, зорієнтованим створювати попит на корупційні послуги.
- Олігархічно кланова модель управління не зацікавлена і всіляко протидіє функціонування малого і середнього бізнесу, вбачаючи в його представниках реальну загрозу своїй владі.
Що робити?
1.Аби подолати руїну олігархономіки, основним економічним суб’єктом має стати середній клас, який здатен бути локомотивом важливих, а головне ефективних соціально-економічних перетворень і зруйнувати існуючу олігархічно-монополістичну систему.
2.Якщо влада немає політичної волі змінити вектор розвитку українського суспільства, ініціатива на основі громадської солідарності повинна народитись знизу, на регіональному рівні і до цього ми повинні найбільше прикластись.
3.Відновлення та формування почуття господаря , піднесення рівня професіоналізму, підвищення активності та особистої відповідальності, утвердження принципу партнерства стануть запорукою успіху, як для підприємця так і найманого працівника.
На завершення хочу навести два приклади.
У 2009 році я зустрічався з заступником мера м.Трір(Німеччина) Норбертом Нойхаузеном, який сказав, що практично кожен мешканець їхнього міста є членом громадської організації, а окремі з них є членами двох-трьох таких організацій. Тобто, через таку активність люди демонструють свою небайдужість ,прагнуть впливати на владу та на процеси, які відбуваються в їхній країні.
Інший приклад, в Японії вже багато років діє асоціація найбільших промислових фірм країни , а її голова правління, який обирається терміном на два роки, має вплив приблизно такий, як прем’єр- міністр . З цього видно, що потребу в своєму об’єднанні бачать власники великих фірм навіть в державах з демократичними традиціями. Подібні приклади повинні стати для нас повчальними.
Підсумок.
Лише перейшовши через суспільний фільтр контролю , в нас будуть появлятись чесніші, моральніші та професійніші політики, як на місцевому так і на державному рівнях і ми зможемо не лише зупинити процес олігархізації держави, а і забезпечити зворотні тенденції для того, щоб Україна стала такою країною, якою будуть пишатися її громадяни.
Додаток №1 до напрямку розвитку громади .
(реалізовують І.Ковалик і Д.Вакуленко)
Пропозиції до Стратегії розвитку міста Тернополя.
1. Тернопільська громада при плануванні стратегії розвитку міста має акцентувати свої зусилля на створенні стратегії розвитку громади міста Тернополя.
2. Визначити Стратегічну ціль розвитку громади:
«Місто успішної громади як місто успішної особистості »
(«Успішна країна як країна успішних громад »)
Зміст поняття успішної особистості.
Здорова, культурна, самодостатня та високо духовна особистість веде здоровий спосіб життя, яка живе в екологічно чистому місті (селі), постійно підвищує рівень власного здоров’я, діє на засадах служіння, ствердження власної гідності, гідності громади міста та держави.
Особистість виховує дітей, онуків на підґрунті української національної культури, мови, духовності, традицій. Використовує новітні технології для розвитку в собі можливості мислити та розвивати власний потенціал, реалізовуватись в житті на користь собі та громаді та потім ставати прикладом для інших, «навчати інших бути подібним собі».
3. Узгодити і затвердити Алгоритм співпраці — послідовність дій та закріплення результатів в середовищі громади.
Інструменти для створення умов реалізації стратегії
— Ресурсна база успішних рішень та інновацій
— Структура громадського нагляду за чинниками життєдіяльності (якість харчування, фармацевтичних препаратів, якість послуг, і т.д.) методом регулювання
— Волонтерський рух розвитку міста
— Незалежний фонд міського розвитку з авторитетною наглядовою радою
— Духовна рада міста (рада моральних авторитетів)
— Професійні об’єднання (не профспілкові !)
— Структура для пошуку , супроводу та імплементації фахівців в окремих напрямках розвитку міста (лабораторія).
— Реєстр наукових, студентських та громадських ініціатив розвитку міста.
— Угода про підтримку міською владою стратегій розвитку університетів, організацій як частини стратегічного плану розвитку міста.
— Міжнародні організації, як партнери, в реалізації Стратегії міста.
— Успішні фахівці та експерти, як консультанти , для сегментарної (проривної) участі в реалізації стратегії.
— Університети як пілотні майданчики для впровадження інновацій та креативних ідей розвитку міста.
— Експертні фахові групи розвитку міста.
— Інноваційні науково-дослідні продукти.
— Уніфікована система переліку можливостей для реалізації свого потенціалу в місті
— Кожен громадянин, як особистість долучена до реалізації стратегії міста.
Для реалізації даної стратегії, необхідно:
- Систематично проводити цілеспрямовану міську політику, орієнтовану на підтримку вчених, розробників, наукових шкіл, що працюють в актуальних фундаментальної і прикладної науки, концентрувати зусилля на дослідженнях і розробках, здатних стати основою для технологічних проривів, створювати умови для доведення одержуваних результатів НДДКР до корисного використання, перш за все, в Тернополі, зміцнювати експериментальну базу наукових організацій, розвивати всі сфери наукових комунікацій і пов’язаної з ними інфраструктури;
- Розробити і реалізувати програму території науково-технічного розвитку — екотехнополісу «Тернополя»;
- Розробити і реалізувати міську програму по соціальній підтримці талановитої наукової молоді;
- Зміцнювати в науково-дослідних, проектно-конструкторських та вузах служби патентування винаходів та захисту авторських прав, організувати підготовку фахівців з патентного пошуку та патентування;
- Сприяти в науково-технічній сфері міста розвитку малих форм підприємств, у тому числі при академічних науково-дослідних організаціях і університетах;
- Систематично залучати провідних вчених міста (наукові школи університетів):
- до експертизи науково-технічних та інноваційних проектів для рішення господарських, технічних, економічних і соціальних проблем міста;
- до розробки чи впровадження інноваційних технологій V – VI укладів для модернізації та трансформації традиційних технологій,
проривних технологій нових поколінь VI укладу, котрі створюють принципово нові напрями в життєзабезпечення.
Інтереси представників спільнот міста в реалізації стратегії:
Громадянин: Створення передумов для творчої реалізації особистості, діяльність якої гармонійно вплітається в розвиток громади та базується в задоволенні природних потреб в праці, здоров’ї сім’ї і майбутньому дітей.
Університети: Забезпечення інноваційного прориву на якісно новий рівень науково-освітньої діяльності завдяки спільним діям університетів та міської ради.
Міської ради: Досягнення високого рівня культури та стабільного економічного розвитку громади міста.
Бізнесу: Збільшення прибутків та отримання можливостей розширення власного бізнесу в процесі розвитку міста.
Громадських організацій та окремих громадян: можливість реалізувати власні проекти чи взяти участь в реалізації дій партнерів.
Благодійників та меценатів: Бізнес – структури та фізичні особи, які підтримують реалізацію стратегії мають першочергове право — на вибір для реалізації затверджених проектів та підтримку від громади міста в діях свого розвитку.
Релігійні спільноти: Можливість реалізовувати свої духовні проекти та більш якісна робота з віруючими.
Акценти в майбутньому процесі реалізації стратегії розвитку громади:
— Акценти в реалізації стратегії розвитку громади, а не на розвитку території, на розвитку особистості, а не на розвитку жителя міста як інструмента.
— Використання дорадчого важелю моральних авторитетів громади
— Здоровий житель — здорова громада
— Запровадження традицій «збереження енергії», як технологічного бренду міста.
— Підтримка міською владою стратегій розвитку університетів, організацій як частини стратегічного плану розвитку міста.
— Створення ефективних механізмів впровадження інноваційних науково – дослідних продуктів в міському селищному середовищі.
— Допомога в створенні ліфтів соціальної мобільності для молодих вчених та студентів, котрі працюють в напрямку розвитку міста.
— Створення вдалих глокальних концепцій розвитку в місті враховуючи фахові та синергетичні можливості партнерів.
— Створення системи лояльності бізнес — середовища молоді
— Залучення до співпраці з університетами бізнес організацій як потенційних партнерів.
— Фіксація співпраці через прийняття пакету регуляторних актів міської ради (обов’язково уніфіковані для всіх університетів)
— Фіксація співпраці через накази ректорів та науково-дослідну діяльність університетів.